Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дохожалий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дохожалий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дохожа́лий, а, е. Взрослый, в летах. О. VII. 39. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Канев. у. Дівка вже дохожала, не сьогодні — завтра заміж піде.