Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/драниця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
драниця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Драни́ця, ці, ж. Драница, тонкая доска, отколотая или отщепленная от дерева (употребл. для кровель и пр.). Ум. Драни́чка.