Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дрягтіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дрягтіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрягті́ти, гчу́, ти́ш, гл. = Двигтіти, дряготіти. Ходять сім коров по піску і такі ситі, що сало на їх так і дрягтить. Мил. 4.