Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дубняк

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дубняк
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дубня́к, ка́, м. Дубовый лес. Розкинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. ЗОЮР. II. 37. Ум. Дубнячо́к. Йшла баба дубнячком. Ном. № 12535.