Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дюдя

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дюдя
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дю́дя, ді, ж. Детск. Холод, холодно. О. 1861. VIII. 8. Ум. Дю́дька, дю́дінька, дю́дічка.