Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/діж

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
діж
Київ: Соцеквидав України, 1937

Діж, жа, м. Кадка, имеющая нечетное число клепок. (Кадка с четным числом их называется діжею). Славяносерб. у. Купуючи діжку лічать тростки, кажучи на першу: «діж», на другу: «діжа», на третю знову: «діж» і так усі переберуть. Як на останню прийдеться сказати: «діжа», то купують, бо хліб добрий буде, а як «діж», то не купують. Славяносерб. у.