Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дій

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дій
Київ: Соцеквидав України, 1937

I. Дій! меж. Выражает удивление и досаду. Дій його батькові! Хата. Дій його че́сті! Дій його ка́ту! Котл. Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люди, а є між нами злодій! Дій його честі! на кого б то подумати? Кв. II. 281.

II. Дій, до́ю, м. Доение, удой.