Словник української мови (1937)/жабоніти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жабоніти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жабоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопределенному шуму, производимому иногда лягушками (без громкого кваканья). Говорится преимущественно о женщинах.