Словник української мови (1937)/жадібний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жадібний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жа́дібний, а, е. 1) Жаждущий. 2) Желающий, вожделеющий. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.