Словник української мови (1937)/жаристий

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ жарина Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жаристий 		жарити ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жари́стий, а, е. Тлеющий, горящий без пламени. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/жаристий&oldid=659705