Словник української мови (1937)/жовнір

by Борис Грінченко

◀ жовни

Словник української мови Борис Грінченко Ж жовнір

жовнірство ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жовні́р, ра, м. Солдат. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, а я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. Жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.