Словник української мови (1937)/єднус

by Борис Грінченко

◀ єдноральський

Словник української мови Борис Грінченко Є єднус

єзвіро ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Є́днус, са, м. = Дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. I. 6.