Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Ром. Та ні — ми не сварилися…

Галя. Ну, годі… добре, добре… Ви вибачте, п. Іване, я на хвилю залишу вас. Але я скоро вернусь… ви чекайте на мене… Я не прощаюся.

(Виходить просто)
Ява III.

Іван. А як Галя… (схоплюється) пані Галина покращала… Видно щастливо живете…

Ром. Що таке щастя — я не знаю… Але з того часу, як я одружився з Галочкою, мені так весело й легко працювати… А працювати треба… О-о, як треба!.. Батьківщина вимагає цього, — і кожний, хто її кохає, мусить все віддати для її відродження…

Іван. Це — слова… Ти, мабуть, ясно не розумієш, що говориш… Все віддати!.. А своїм щастям… своєю родиною ти поступився би?..