Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/101

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

лося в знаки селянству… Зустрічали так радо!..

Ром. А кляті все ж таки ці комуністи. Памятаєш, Марку, під Ушицею… Його рубаєш, а він все норовить стріляти… Дякую тоді, друже… Як би не ти…

Мар. Годі, Романе… Та то був хинчук!.. Сидить задубілий, очі заплющив, так і стріляє… Наймити погані… Слава Богу, що скінчилося добре… А під Замиховим — памятаєш?.. Боже, які позиції були в них!.. От що значить боротьба ідейна — така страшенна тяга вперед, що гармати, кулемети: байдуже!.. Сам генерал в першій лаві, під кулеметним вогнем… Ледве відтягнули за кущі… Але вже пора й відпочити…

Ром. Теперь, мабуть, надовго вже спокій буде… Важко було народові прийти