Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/116

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Ром. А хто ж?!. Я?!. Годі… Нам треба розійтися… Жить вкупі не можна… (Сідає на стілець, схиляє голову на стіл).

Галя. Гаразд… Я піду…

Ром. О, звичайно!.. І так легко!.. Яка брехня! Яка брехня! До нього?!.

Галя. Я поїду до батька… Не проклинай мене… Я все ж таки кохаю тебе…

Ром. Мовчи про кохання!.. Гроші я буду тобі висилати… Іди… Все життя розбите!.. За що така кара?..

(Схиляє голову)

Галя (Підходить до Романа) Прощай, Романе… (Хоче поцілувати його в голову).

Ром. (Рукою відхиляє її).

Галя (Тихо виходить просто).