Сторінка:Іван Зубенко - Перемога.pdf/121

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Мар. Добре я розумію… Чекай… Я зараз прийду… Не можна ж так… Ех, діти!..

(Виходить)
Ява XIII.

Ром. А може справді Марко правий? Господи, проясни мій розум! А хіба я не винен?.. Кинув її безпомічну, одиноку, без засобів до життя, без підпори… Ну, що ж? Була хиба… З ким не буває? Забути, викреслити… І знову щастя… Боже, я ж так мріяв про цей куточок щастя!.. Забути… забути… забути… Що?!. Галя — в обіймах другого?!. О, ні… Брехня!.. І вона мовчала! Кому вірити? Де шукати правди?.

Ява XIV.

Ольга (входить).