Цю сторінку схвалено
їни повинна пишатися у вільнім цвітнику, повітрям вільним дихати і промінь сонця-свободи цілувать…
Галя. І я піду з тобою… Я не лишусь сама!..
Ром. (Заспокоюється) А наше кубелечко? Що ми так старанно і з такою любовю будували?!. Ні, не кидай його, Галю, і… чекай на мене… Бог дасть — все буде добре… Ну, допоможи ж мені… Поклади в скриньку, що треба…
(Одягається, ладнає зброю, Галя укладає в скриньку білизну то-що. Виходить до спальні, повертається, зупиняється, ніби пригадує, що ще покласти і т. д.)
Ром. Галочко, як не вистачить грошей — продавай речі… Наживемо знову… Та я думаю, що у нас буде добрий звязок…
