Цю сторінку схвалено
вили мене від великої неприємности… Сідайте…
Іван. Немає за що (Сідає) Я чув, п. Галино, що ви в тяжкому становищу? І вам не гріх мовчати?.. Ви ж знаєте, що я завжди готовий вам допомогти…
Галя. Великої потреби ще немає… А все ж… дякую… Ви — вірний друг… бо друзів можна пізнати тільки при лихій годині…
Іван. Ну, це зовсім дрібниці… Я завжди радий… От вам ордер — будете одержувати військовий пайок… А це — трохи грошей… (Дає чималу купку).
Галя Дякую… дякую… О, Боже, скільки грошей! Навіщо мені стільки! Мені й десятої долі вистачило б…
Іван. О, я хочу, щоби ви не почували злиднів… (З більшим запалом). Я хотів би засипати вас самоцвітами й зо-
