Цю сторінку схвалено
Очень мало… і то — ілі уроди ілі старухі… А наші сестри із наіменєє упорних… Е-е!.. Всє женщини одінакови!..
Ява VI.
(Входить Марко, копається в ліжкові).
Роман (З запалом) Який бруд!.. Який бруд!.. І вам не сором це казати?.. Але ж у вас була мати… дружина… Вони — також жінки?!.
Ден. Жена?!. Что із того? І она — такая… Да я нічего і не імєю… Пусть себє живьот, как хочет… Навєрно там с комісаром какім-нібудь… А я тут буду ворон ловіть?.. Дудкі!.. (Виходить, наспівує: „Ночь дана для любовних утєх“…)
Ява VII.
Марко Чого це ви так росходилися?..
Ром. (Ходить) Боже, яке гниле повітря
