Довгії ночі кождий день витають, — ———O———
|
Я коли тримав ся злої форми житя, то думав що знаю дуже богато; та коли полишив єї, то ця ідея зачала горіти в менї не вгасимим вогнем і, я зачав реалїзуватись тодї що я нїчого не знаю.
Жаль? О, се великий робітник в душі і в тїлї людини!… Він перетопив все моє тїло на нове! Він перейшов і скріпив всї мої кости що до найменьшої! Він перелляв і перечистив всю мою кров; а тепер вже далї на попіл допалює в весь мій гріх самолюбства!…
Спокій душі є двоякий: спокій житя і спо-