Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/160

Може б він розговорився,
Як то нині умудрився
Знов п'ять драхмів роздобуть?»

Джіафар зітхнув так важко…
«Гей, Бассіме, гей, нанашко!..»

Бассім

«Що, безмозкі галаї?»

Джіафар

«Любий ти нам друг, їй-богу!

Твою втіху і тривогу
Спочуваєм, як свої».

Бассім

«Ну, ну, не забріхуй дрібно!..

Мов, чого тобі потрібно?

Джіафар

«Лиш одно скажи мені:

Цар лазні замкнуть заставив, —
Як же ж Бог тебе направив
Вилабудатись з матні?»

Бассім

«От що, бороди цапині!

Ну, нехай, іще вам нині
Розповім по правді все.
Та крий Боже, як нечайно
Хто з вас зрадить мою тайну
Та між люди рознесе!»

Джіафар

«Дядьку, ми не легкодухи,

Шпиги, ані цокотухи,
Їдем геть за день, за два».