Бассім
«Я Бассім-коваль, і править…»
Та Отман не слухав навіть,
До пекарні обернувсь,
Це Бассіма аж шпилькує, —
Щось челядникам толкує, —
Ось він випрямивсь, надувсь…
Бассім
(піднесеним голосом)
«Править я прийшов від тебе
Для халіфської потреби
Довг, що в скарбі винен ти.
Ось візирова цитац'я:
Зараз маєш ти збираться
І п'ять тисяч драхм нести».
Як почув Отман те слово,
З місця схо́пився раптово,
Страшно випулив баньки,
Потім низько поклонився,
До Бассіма наблизився,
Взяв папір з його руки.
Взяв папір, на знак пошани
Цілував, а там руками
Вище голови підняв,
Прочитав потім тихенько
Й до Бассіма покірненько
Ось які слова сказав:
«Прелюбезніший більдаре!
Бог мене возславив варе[1],
Що тебе тут присила!