Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/212

Як прагну́чий — напою,
А як ти невинуватий —
Я гріха не хочу мати,
Я невинного не вб'ю».

Злочинець

«Я невинуватий, пане!»

Бассім

«Брешеш, сім'я ти погане!

Хочеш вибрехатись? Ні!
На ті штуки сам я сильний,
Маю спосіб неомильний,
Як кінця дійти брехні.

«Царю, — мовить Бассімище,
До царя дійшовши ближче, —
В нашім роді є секрет.
Він іде на сина з батька,
А мені небіжка бабка
Цей передала предме́т.

«Бачиш: меч цей непока́зний!
А він свідок є виразний
Сили Божої. Доси́ть
З піхви лиш його добути,
Над злочинцем замахнути, —
Голова його злетить.

«Та коли цей нещасливий
Вирок мав несправедливий
І не винен лютих мук,
То цей меч, із піхви взятий,
Замість голову відтяти,
Зміниться в пальмовий бук».

Халіф
(душачи в собі сміх)