Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 8. Абу Касимові капці (1956).djvu/301

„Га? озвався Дон Кіхот.

Санчо

„От тепер би то нам, пане,

Дуже здався той чудовий
Харабарсозий бальзам!“

Дон Кіхот

„Е, чого б тоді нам треба!

Та кленусь тобі, мій друже,
Не мине два дні, а певно
Будем мати той бальзам!“

Санчо

„Не мине два дні? А як ви

Думаєте, пане любий,
Кілько днів мине, заким ми
Зможемо на ноги встать?“

Дон Кіхот

„Щодо себе, справді, друже,

Я сказать цього не можу.
Ну, та сам я тому винен!
Це ж не лицарі були.

„Тільки з лицарями битись
Річ моя, а прочу зграю
Ти, мій друже, сам повинен,
Мов Самсон той, побивать“.

Санчо

„Пане, чоловік я тихий!

Побивать нікого в світі
Не бажаю і не буду.
Бог із ними з усіма!“