вісті, котрими багато сот літ зачитувалась вся Европа, поглиблюється і розширюється тут поступово в величний малюнок боротьби між благородними поривами чуття і твердою дійсністю, між поезією і прозою життя. Через те має „Дон Кіхот” безсмертну вартість в історії духового розвою всієї людськости і є любимою книгою для всіх освічених людей. Про його популярність може свідчити хоч би те, що від 1605 до 1857 р. книгу цю видавано в Еспанії не менше як 400 разів, що перекладано її на мову англійську — 200 разів, на французьку — 168 разів, на італійську — 96, на португальську — 80, на німецьку — 70, на шведську — 13, на польську — 8, на датську — 6 разів, на російську — 2 рази і на латинську — 1 раз. Певного русько-українського „Дон Кіхота” ми ще не маємо, та й не швидко, мабуть, його діждемося. Те, що я тут подаю читачам — є свобідна переробка головної основи першої частини повісти, переробка з прози на вірші на взірець еспанських народніх пісень”.
Друге видання вийшло року 1899 у Львові (VI і 151 стор.). Автор його виправив, значно поширив, як і змінив розташувная пісень, подавши перед текстом згадану вже нами передмову.
Третє видання вийшло у Львові в 1913 році (VI і 151 стор.). Передмову до третього видання дещо поширено, а саме: Після слів „Глибокоумний шляхтич Дон Кіхот з Ля-Манші” замість тексту передмови до II видання „Коли публіка… драматичний поет Вільям Шекспір” додано вставку нової редакції:
„Ця повість мала нечуваний досі успіх; перше видання розійшлося протягом 4 тижнів, а ще того самого року вийшли дальші чотири видання. В тім самім
