Тим то добрії царі
Тим недобрі, що старі
Все порядки укріпляють
І бажання прав, свобод,
І дбання за весь народ
В людських душах присипляють.
Тим недобрі, що нас вчать
Ізгори добра все ждать
За печаткою й декретом,
Вірить, що їх власть від Бога,
А думки, ідеї — змога
Вбить тюрмою та багнетом.
Тож най буду я дивак,
А скажу наголос так:
Треба нам людей хоробрих,
Смілих, гордих і палких, —
А щоб виховать таких —
Волю злих царів, ніж добрих.
Ну, та це лиш так, до слова;
Не про це властиво мова!
Ось вже блискає зоря,
А нам є куди махати,
Поки казку зопихати
Про предоброго царя.
