піталізації з 5 %, показує, що він ніби живе з ренти від капіталу в 600.000 карб.
Візьмім ще приклад з ґрупи людей науки. Інтеліґенти, що займаються наукою, що люблять декоруватись в науковий обєктивізм — як вони вірно служать все-таки буржуазії, капіталові всупереч таки науці! Особливо інтересні панове „учені“, що займаються суспільними науками (історія, соціольоґія, право, політична економія і т. д.). Ці учені читають всякі розумні книжки, досліджують дійсну природу суспільних з'явищ і знають, що капіталісти обкрадають робітників, що всякі монополісти — це є просто грабіжники.
Вони знають, що капіталісти є грабіжниками, але покривають їх, підробляють, фалшують цілком свідомо науку. Навіть більше: вони прикидаються друзями трудового люду. Вони торочуть робітникові: „знай, чоловіче, що наука так говорить: коли-б не було капіталістів, то хто би тобі давав роботу? Ти вмер би з голоду“. Служба капіталові і участь з розхапуванні надвартости занадто спокусливі ласощі, щоб від їх відмовився служатель „обєктивної науки“, рафінований дурисвіт.
Але в ще одна цікава у нас ґрупа негосподарської інтеліґенції — військові, офіцерство. Наше українське офіцерство пере-
