Сторінка:Інтелігенція і пролєтаріят (Шаповал, 1920).pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Це сильний ворог пролєтаріяту!

Він своїми знаннями, тисячами і міліонами книжок, листків, газет, нот, картин, консультацій, міркувань, фільософії і т. д. духовно тероризує трудові маси, шматує їм психіку, нерви, льоґіку. Як вправний дурисвіт, жонґлер, шаман, крутиться, вищить, прорікає, аналізує, доводить, переконує і намагається збити з толку, з простого шляху клясових інтересів, цеб-то революції. І хоч невелика ця ґрупа в нас, в порівнанні з „етноґрафічною масою“ але дивіться, як вона силкується творити Україну по своєму образу і подобію, а не так, як хоче трудовий люд. Вже три роки веде завзято боротьбу проти народу і хоче його засуґґестіонувати цілком, щоб він повірив, що ніби його інтереси тотожні з інтересами цих „трудовиків“ і рентьєрів.

II.

Українська інтеліґенція за три роки революції зробила велику еволюцію. Хіба було мислимо перед революцією, щоб „свідомі українці“ свідомо стояли за монархізм, за експлуатацію „бідного народу“ поміщиками, фабрикантами і банкирами? А тепер цим пишаються і називають це реальною політикою! Хіба українська інтеліґенція виступала тоді проти соціялізму? Ні, навпаки