Ця сторінка вичитана
Оце тільки й встиг запримітити Кислиця, а далі — темрява: на очах ганчірка, на руках мотузки, а на душі — як кіт напаскудив…
„От так ускочив… утоплять — і ніякого сліду… Казав колись Якубовський: не ходи в кооперацію, бо буде вона бита, іди духовною стежкою… Не послухав… Та чорт же його знав, що потрапиш у таку халепу… Вже стаж[1] закінчував, майже блискуче — і на: до раків закладать єдине споживче товариство.,.
А що подумають у райспілці? Що скаже Йосип Трохимович, як буде казитись Запупиркин?.. День-два будуть лаяти, потім когось пошлють у Вакулівку скласти баланс, а його, Кислицю, звільнять із посади… Ха-ха-ха!.. Хай звільняють, тепер не страшно“.
— Везіть човном до Василівщини, а там кинете!..
- ↑ Бути на іспиті в якійсь роботі. — Автор.
