довно депутатом, міністром, графом і пером. Після вісімнадцятирічної праці в Парижі вона ще сподівалася для Камюзо посади радника в касаційному суді, куди, одначе, йому не було приступу через відому всім нездатність. 1844 року міністер юстиції шкодував уже, що 1834 року Камюзо призначено на президента, але його примістили в прокуратурі, де, завдяки звичкам колишнього слідчого, він був корисний під час оголошення присудів.
Марні надії виснажили пані де-Марвіль, яка й не помилялась, до того ж, щодо вартости свого чоловіка, й зробили її страшною. Не по літах стара, вона робилась шорстка й суха, як та щітка, щоб досягти страхом того, в чому її усі ладні були відмовити. Через надмірну вщипливість подруг у неї було мало. Її боялись, бо вона оточила себе кількома святенницями такого ж ґатунку, котрі її підтримували ради підтримки з її боку. Тому стосунки бідного Понса з цим бісом у спідницях нагадували стосунки учня з учителем, що розмовляє тільки лінійкою. Отож, господиня не зрозуміла несподіваної сміливости свого кузена, бо не знала ціни подарункові
— Де ж ви знайшли його? — спитала Сесіль, роздивляючись на коштівність.
— На вулиці де-Ляп у одного тандитника, а він допіру привіз його з замку Ольне, що коло Дре; його розпродали в щент, а колись там жила пані Помпадур, поки ще не збудували Менара; звідти врятували найпишніші в світі дерев'яні оздоби; вони такі чудові, що Льєнар, наш славетний різьбяр по дереву, лишив собі для моделі дві овальні рямки, як nec plus ultra мистецтва. Там були справжні скарби. Мій тандитник знайшов це віяло в тахньованому письмовому столику — його я теж купив би, коли б збирав колекцію таких виробів; але це неприступно… меблі Рейзенера коштують три-чотири тисячі франків кожна! В Парижі починають визнавати, що дерев'яна тахльована робота славетних німецьких та французьких майстрів — це справжні картини з дерева. Заслуга колекціонера в тому, що він випереджає моду. Ось побачите, через
