Перейти до вмісту

Сторінка:Бальзак. Бідні родичі. Кузина Бета (1929).pdf/61

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
Розділ VI.
ЗВІДКИ ВИДНО, ЩО ГАРНІ ЖІНКИ ТРАПЛЯЮТЬ ПІД НОГИ РОЗПУСНИКАМ ТАК, ЯК ДУРНІ НАБІГАЮТЬ НА ШАХРАЇВ.

О сьомій годині, коли брат його, син, баронеса й Гортензія сіли гуляти у віст, барон рушив до Опери поплескати своїй коханці й забрав кузину Бету, що жила на вулиці Дуаєне і, посилаючись на пустинність цього кварталу, завжди відходила зразу по обіді. Всі парижани погодяться, що обережність старої дівчини була цілком підставна.

Існування купи будинків коло старого Лувра належить до числа тих протестів проти здорового розуму, що їх французи люблять робити перед Европою, мов-би показуючи їй, що та доза розуму, яку їм приписують, і є правдива та що боятися їх нема чого. А може в цьому таїться велика, невідома нам політична думка. Але, певна річ, опис куточка сучасного Парижу не буде збоченням; пізніше його просто не зможуть уявити, і наші нащадки, що побачать, звичайно, Лувр закінченим, віри не поймуть, що таке варварство могло існувати тридцять шість років у серці Парижа проти палацу, де три династії протягом цих тридцяти шости років приймали вельможне панство Франції та Европи.

Кожен, хто, хоч-би день на кілька, приїде до Парижу, примітить між хвірткою, що виходить на міст Карусели, та Музейною вулицею десяток поруйнованих будинків, що їх і лагодити не