Потім, щоб не збудити ніякої підозри в чоловіка, вона смикнула шнурок від дзвоника, але тихенько.
Не всі події тої ночі достоту відомі, але всі вони були, мабуть, такі самі прості й жахливі, як і описані тут вульгарні хатні пригоди. Другого дня маркіза д'Еглемон надовго злягла в ліжко.
— Що там таке незвичайне сталося в твоєму домі, що всі говорять про твою дружину? — спитав пан де-Ронкероль у пана д'Егломона день за кілька після цієї ночі катастроф.
— Слухай мене, не женися, — сказав д'Еглемон. — Над ліжком, де спала Елен, загорілись завіси; моя жінка так перелякалася, що зробилася хвора на цілий рік, каже лікар. Одружуєшся з вродливою жінкою, вона поганіє; одружуєшся з молодою, здоровою дівчиною, вона робиться хворою; думаєш, що вона пристрасна, а вона холодна або зовні холодна, а справді така пристрасна, що тебе уб'є або ославить. Ось зараз була лагідною, і раптом стає свавільна, а свавільні ніколи не робляться лагідними; зненацька дитина, яку вважав за дурненьку й слабу, виявляє проти вас залізну волю, душу демона. Набрид мені шлюб.
— Або дружина твоя.
— Це було б важко. До речі, може підеш зо мною до церкви святого Томи Аквінського подивитись на похорон лорда Гренвіля?
— Дивна розвага! Але, — спитав Ронкероль, — чи відома точно причина його смерті?
— Його лакей каже, що лорд цілу ніч простояв на надвірному карнизі вікна, щоб урятувати честь своєї коханки, а цими днями було диявольськи холодно.
— Таке зречення було б великою честю для нас, старих пройдох, але лорд Гренвіль молодий і… англієць. Англійці завжди роблять не по людському.
— Чи ба! — відповів д'Еглемон, — героізм залежить від жінки, яка його навіює, і, певна річ, не заради моєї жінки помер цей бідолашний Артур!
97
