Сторінка:Бальзак. Шагреньова шкура (1929).djvu/136

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Її груди бились, як молода очеретинка в руках дитини.

— Ну, через те що ми незабаром розлучимося, — додав я непевним голосом, — дозвольте мені висловити вам подяку за всі турботи, що їх ви і ваша матінка мали зі мною.

— О, не будемо рахуватись, — сказала вона, сміючись. Її сміх приховував хвилювання, що завдало мені болю.

— Моє піяно, — говорив я далі, немов би не чуючи її слів, — один із кращих інструментів Ерара, — прийміть його, прийміть; я ж не зумію його взяти в мандрівку, в яку маю рушити.

Може, обидві жінки, вражені меланхолійним тоном, яким я сказав ці слова, зрозуміли мене і через те подивились на мене з цікавістю і страхом. Прив'язаність, якої я шукав серед холоду великого світу, тут була справжня, без пишности, побожна і як-найдовгочасніша.

— Не треба все так брати до серця, — сказала мені мати, — залишайтесь тут. Мій чоловік тепер у дорозі, — говорила вона далі. — Сьогодні ввечері я читала євангелія святого Іоанна, а Поліна, прив'язавши до біблії ключ, тримала його на поворозці — і ключ повернувся. Цей знак віщує, що Ґоден здоровий і почуває себе добре. Поліна почала ворожити для вас і молодика з сьомого номеру, але ключ повертався тільки до вас. Всі ми будемо багаті. Ґоден повернеться мільйонером, уві сні я бачила його на кораблі, де було повно зміїв; на щастя, вода була каламутна, а це означає золото й коштовне каміння.

Ті дружні пусті слова, похожі на ті неясні пісні, якими мати заколихує страждання дитини, дали мені деякий спокій. Тон і погляд доброї жінки дихали

134