Перейти до вмісту

Сторінка:Бальзак. Шагреньова шкура (1929).djvu/141

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

рум'яна, черевички коштують дорожче, ніж шістсот франків. Коли книгар не захоче заплатити за твою тітку, чого вона варта, він знайде якогось старого славнозвісного пройдисвіта чи якусь графиню із смітника, і вони дадуть йому підпис на мемуари.

— О! — крикнув я, — навіщо я вийшов з моєї чеснотної мансарди. Світ з иншого боку такий брудний, такий паскудний.

— Добре, — відповів Растіньяк, — ось уже й поезія, а тут мова про діла. Ти — дитина! Послухай, що до мемуарів, то публіка їх судитиме; а що до мого літературного зводця, то хіба він не втратив вісім років свого життя й не заплатив за свої видавничі звязки жорстокими спробами. Хіба твоя частина грошей не буде краща, коли ти не порівну розділиш із ним працю над книжкою. Двадцять п'ять луїдорів — багато більша для тебе сума, ніж тисяча франків для нього. Ти ж можеш написати історичні мемуари, мистецькі твори, яких ще не було. Дідро ж складав шість казань за сто екю.

— Словом, — сказав я йому, схвилювавшись, — це для мене неминучість, тому, мій любий друже, я мушу тобі подякувати. Двадцять п'ять луїдорів зроблять мене дуже багатим…

— І навіть багатшим, ніж ти думаєш, — одказав він, сміючись. — Коли Фіно дає мені комісійні в цій справі, то хіба ти й досі не вгадував, що вони йдуть тобі. Поїдемо до Булонського Лісу, — сказав він, — ми там побачимо твою графиню, і я покажу тобі гарненьку удовичку, з якою я мушу одружитися. Чарівна особа, ельзаска, трошки гладенька. Вона читає Канта, Шіллера, Жан-Поля і цілу купу гідравлічних книг. В неї манія завжди питати мою думку; що ж, треба робити вигляд,

139