сказати, дуель з якоюсь невідомою силою, з якимсь чудищем; спочатку воно лякає, та треба схопити його за роги; а це нечувані труднощі. Природа за щось подарувала вам якийсь вузький, лінивий шлунок; ви, поширюючи, покоряєте його, ви звикаєте до вина, ви приручаєте пияцтво; ваші ночі минають без сна, ви, створивши себе вдруге, маєте, нарешті, вдачу кірасирського полковника, немов повстаючи проти бога. Коли людина так перетворилась, коли, ставши старим салдатом, новак ізжився думкою з гарматами, ногами з маршуванням, коли він не належить ще чудищу, але не знає ще, хто з них двох володар, — вони кидаються один на одного то як переможці, то як переможені, — там та сфера, де все чудесне, де засипає душевне горе, де воскресають тільки привиди думок. Вже ця жорстока боротьба стала потребою. Відроджуючи цих мітичних осіб, які, як каже легенда, продавали душу дияволу, щоб придбати од нього силу робити зло, гультяй проміняв свою смерть на всі великі, творчі, насолоди життя. Його життя, замість довго текти між двома одноманітними берегами, в глибині конторки чи канцелярії, кипить і мчить, як поток. Словом, бешкет, без сумніву, це для тіла те, що для душі — містичні насолоди. Сп'яніння кидає вас у мрії, що їхні фантазії однаково цікаві, як і екстазні. У вас бувають такі щасливі години, як примхи молодої дівчини, як чудесна розмова з друзями; у вас бувають слова, що малюють усе життя; у вас буває щира радість без задньої думки, мандрівки без втоми, поема — в кількох фразах. Грубе животинне вдоволення, в якім наука розшукувала душу, йде разом з приємним онімінням, про яке мріють люди, стомлені своїм розумом. Хіба не почувають всі вони потреби цілковитого спокою, хіба бешкет не податок,
179
