особливий світ. Після цього туманного вражіння він хотів вибрати з чогось насолоду, але, коли він розглядав, його огорнули думки й мрії: він піддався лихоманці, що, мабуть, з'явилася з голоду, який стискав йому нутро. Вид стількох національних та особистих існувань, засвідчених цими людськими закладами, що пережили їх, остаточно приголомшив почуття молодика; бажання, що штовхнуло його до крамниці, здійснилось: він одійшов од реального життя, піднісся до ідеального світу, ввійшов у чарівні палаци екстазу, де всесвіт з'явився перед ним уламками й огненними знаками… — так колись майбутнє пронеслося в полум'ї перед очима святого Іоанна на Патмосі.
Велика кількість постатей — страдницьких, граційних і жахливих, теплих і світлих, далеких і близьких — стала масами, міріядами, поколіннями. Закам'янілий таємничий Єгипет піднімався з пісків у мумії, закутаній чорними повивачами; потім — фараони, що погребали цілі народи, будуючи собі могили, Моїсей, євреї, пустеля, — він побачив цілий стародавній і врочистий світ. Свіжа і приємна мармурова статуя, сяйлива білиною, посаджена на покручену колону, казала йому про похотливі міти Греції та Іонії. Ах, хто не посміхнувся б, як він, побачивши на червоному тлі молоду чорняву дівчину, що танцювала на тонкій глині етруської вази перед богом Пріяпом, якого вона вітала з радісним виглядом? Збоку латинська цариця пестила любовно свою химеру. Всі дива імператорського Риму дихали тут у всій повноті і одкривали розкіш термів, ложе, туалет безтурботної Юлії, що мрійливо чекала свого Тібулла. Голова Ціцерона, озброєна могутністю арабських талісманів, викликала спогади про вільний Рим і розгортала сторінки Тіта Лівія. Молодик бачив Senatus
19
