IV.
Сніг вертить, візник кричить,
Ванька з Катенькою мчить —
А ліхтаричок льонтричний
На голобельках…
Він одягнутий в салдатське
Вид глупий-глупий дурацький…
Крутить, крутить чорний вус,
До дівчини липне,
Жартиками сипле.
Отто Ванька — раз красунь!
Отто Ванька — говорун!
Пригортає Катьку крепче,
Щось до уха шепче…
Личко в гору повернула,
Зубчиків разком блиснула…
Ах, ти Катю моя, Катю,
Товстопиченька моя!
