 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Богдан Остап'юк. Давній Тернопіль (1984).djvu/30}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Знімок зроблени в Тернополі в липні 1887 року з нагоди приїзду архшшязя Рудольфа на краєзнавчу виставку. На нізмку о. кан. Василь Фортуна на тлі Свято-Успенської каплиці в оточенні тернопільських міщан.
князь Рудольф, щоб ближче пізнати наш край і сусідню Буковину. Під час посвячення наріжного каменя під будову духовної української семінарії сказав архикнязь по-німецькому: ’’Нехай Господь хоронить і береже український нарід і його святу Церкву”, ’’Многая Літа”, — закінчив архикнязь по-українському.
У той час увесь край готувався до гідного прийняття архикнязя, тоді й столиця галицького Поділля, Тернопіль, не хотіла залишитися позаду міст Кракова і Львова. ’’Тернопільська Повітова Рада, — пише Барвінський, — створила комітет для прийняття архиккязя, зложений головно із шляхти, а з українців покликано Вслодислава Федоровича, власника дібр з Вікна, а я увійшов до цього комітету, вибраний тернопільською Громадською Радою. На першому засіданні комітету поставив я внесення, щоби запросити ще п’ятьох українців, на що зібрані по довшій розправі згодилися. На внесення В. Федоровича ухвалено в честь архикнязя влаштувати в павільйоні міського парку етнографічну виставку. На протектора вистави запрошено Графа Володимира Дідушицького, головою — вистави вибрано Володислава Федоровича, заступниками гр. Козєброд-
