на одну десятину. Одміряну землю у осени орють плугом, або „букірем“ на глибину 2–3 верш., гарно обертаючи землю, щоб рослини були під землею на дні борозни. Весною оранку як можна раніш скородять, бо на скороженій землі довше держиться вода. Як тільки на питомнику земля відійде так, що можна копати живці,
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Бородаєвський П. Як розвести на піску сосновий бір (С.Петербург, 1908).djvu/26}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
на заскороженій оранці розмітником розмічають посадочні міста — ті міста, на які будем садовити живці. Розмітчики вживають ручні, деревьяні (мал. 16) простої роботи. На кожний розмітчик становлять по два парубки і пускають їх по дві пари — одну пару вздовж оранки, а другу поперек. Той парубок, котрий йде поруч з послідньою борозною, дивиться, щоб кінець його держака йшов нарівні з борозною; тоді борозни будуть рівні і між ними буде як раз по 1½ аршини. Таким робом земля розмічається на клітки так що як посадити на ті міста, де перехрещуються борозни, по живцю, то живець од живця буде на півтора аршин, а на десятину
