Перейти до вмісту

Сторінка:Васильченко С. Осетинські казки (1919).djvu/47

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

про те, як помер колись його син і як Левень вивів його з могили живого. Гості дивом дивувалися, та Левня славили. Тоді старий князь і каже йому:

— Скажи ж мені, добрий чоловіче, чим мені тепер нагородити тебе за твою послугу? Нічого не пожалію: чи золота, чи срібла, чи мого панства забажаєш — всього надарую тобі.

А Левень і каже:

— Не треба мені ні золота, ні срібла, а ні твого панства. Єсть у мене один черевик, а пари до нього немає: звели, князю, добути пару моєму черевикові, то й буде ото мені нагорода.

Розіслав князь свої слуги по всьому світу. Пройшли вони всі королівства, всі царства, все шукали, все питали, — не знайшли пари тому черевикові. Так і додому повернулися.

Тоді Левень і каже:

— Коли не знайшли пари моєму черевикові, то другої нагороди мені й не треба.

Вийшов од князя, сів на свою шкуру та й полетів сам шукати тії пари.

***

Летить він та й летить. Коли бачить — протікає ріка гаєм. На однім боці — панські будинки, а на другім — ходять в