Депозит — рухоме майно, добро̀ (особливо гроші та коштовні (цінні) папери), що вкладають у державні або кредітні інстітуції (банки, то що) для того, щоб згодом взяти назад, або призначають іх на щось, напр. на школу, на лікарню (больницю), на сироту якого.
Депутат — виборний, уповажнений заступник од гуртка, громади, партії; член парламента (державної Думи — у нас).
Депутація — кілько виборніх, яких виряжає до когось громада чи інстітуція (установа), щоб щось переказати, заявити, просити або домагатися.
Держава — край і люде — хоча б і не одної нації (породи), але такі, що живуть разом, підлягають одній власті і слухаються одних законів. Для того, щоб у державі був лад, мусить бути попереду всього державна власть (див. слово державна власть).
Держава поліцейська — така держава, де власть належить цілком монархови, що порядкує усим, обпіраючись на найнятих урядовців, поліцію та військо.
Держава правова — в противність до поліцейської — така держава, де найбільшу власть має народ, і в державному житті панує не самоволя чіясь, а рівний для усіх закон, що видає його сам народ для себе. Правова держава — держава констітуційна (див. це слово).
Державна власть — така власть, що пеклується, щоб і по-за державою, і в середині в державі безпечно жилося усім людям; вона обороняє од ворогів з чужини та й од своїх таки людей. Державна власть буває: законодавча, судова та виконавча („исполнительная“). Коли ж держава прикладає свою власть навіть до усяких дрібниць в житті окремої людини, чіпляється до думок його та віри, то це вже буде не державна власть, а тяжка державна опека.
Державна Дума — („Государственная Дума“) — виборна інстітуція у нас з народніми заступниками (послами);
