Всї поривання розбились, і тяжко вразилося серце. IV. Як то? віддамсь я чомусь? силї якійсь невідомій?Я, той, що розумом зорь, далеких сьвітів досягає, |
Батьку богам і вмірущим, егидодержавний Крониде! II. Гео, праматере людська! сила твоя незлїченна!С тихим благанням до тебе я нахиляюсь покірно: III. Горда й поважна богине! Боже ясний срібнолукий!Розумом дїва могутна! Сьпівом могутнїший боже! |