3
Основні факти й основні поняття
Психічні явища є нам завсіди дані як прояви, як події. Маємо тут завсіди до діла тільки з діянням, а ніколи з буттям, що остає на одному місці, тріває. Завданням психольоґії мусить бути в першу чергу, сі події як найпростіше описати. Вислови, що їх находить дослідник у мові, означають майже завсіди дуже зложені комплєкси психічних явищ. Се, що ми називаємо спогадом, думкою, бажанням, є завсіди цілою ґрупою прояв. Тож поперед опису мусить завсіди йти розчленування або аналіза. Складні явища муситься розібрати і вести до первневих (елєментарних) прояв, що не допускають вже дальшого розчленування. Однак не завсіди легко перевести сю аналізу. Вона вимагає бистрого помічування і довгої вправи. Через розчленування виступають ясно первневі прояви і їх взаїмні відношення. Отже найпершим завданням психольоґії є так описати прояви душевного життя, щоби ясно виступали обняті в ньому первневі прояви та їх взаїмні відношення.
Про методичне значіння аналіза гляди низше ст. 7. і д.
З питанням, з яких первневих прояв складається психічне переживання, важеться у психольоґії як найті(нерозбірливий текст) дальше питання, як повстає се явище. Душевне життя є дане нам завсіди і всюди як розвиток. Події порушаються неначе в одному напрямі і прядуться на нитці часу. Тут зовсім не можна усунути питання про те, що вчасніше а що пізніше. Навіть що тикається первневих прояв, що їх уже дальше не можна звести ні до яких других, психольоґія не могтиме усунути питання, які із сих прояв виступають спершу, а які аж після. Тому завданням психольоґії буде розглядати душевне життя ґенетично.
Психічної прояви не можна ніколи справді точно й вірно (нерозбірливий текст), коли не знати, як вона повстала і розвинулася. Що на приклад спостереження якогось предмету оком не є простою, але дуже складною проявою, про се можна пере(нерозбірливий текст)тися при помічуванні маленьких дітей, які в перших днях життя мають, що правда, вражіння світла, але зовсім ще не мають зорових спостережень.
З ґенетичним розглядом вяжеться знову дуже тісно біольоґічне розуміння душевного життя. Хто розглядатиме душевне життя в його розвитку, сей пізнасть незабаром, як важкі є психічні явища для збереження життя. Наші почуття вдоволення і невдоволення є важними дороговказами до відрізнювання корисного і шкідливого. Велика частина нашого думання і міркування стремить до сього, щоби (нерозбірливий текст) поодинокої істоти, родини, держави, людства зробити приємнішим і змістовнішим. Переважна частина наук завдячує своє повстання практичним потребам.
