отаман; куди менша частина перейде, приставай до другого куріня.
І всї почали ставати, хто праворуч, хто лїворуч; куди якого куріня більша частина переходила, туди й курінний отаман ішов; де була менша, та приставала до до других курінїв. І вийшло трохи не по рівній частинї на обох боках. Захотїли остатись: майже весь незамайківський курінь, більша половина поповичівського куріня, весь уманський курінь, весь канівський курінь, більша половина стебликівського куріня, більша половина тимошівського куріня. Всї прочі рішили йти доганяти Татар. Багато було на обох боках дужих і хоробрих козаків. Між тими, що рішили йти на здогін за Татарами, був Череватий, добрий старий козак, Покотиполе, Леміш, Прокопович Хома; Демид Попович теж перейшов туди, бо був дуже завзятий козак — не міг довго висидїти на однім місцї; з Ляхами вже поміряв ся силою, кортїло ще помірятись з Татарином. Курінні були: Ностюган, Покришка, Невеличкий і багато ще инших славних та хоробрих козаків захотїло показати силу й завзяттє в бою з Татарином. Чимало було теж дужих і добрих козаків між тими, що хотїли остатись: курінні Демитрович, Кукубенко, Вертихвіст, Балабан, Бульбенко Остап; далї багато инших знатних і дужих козаків: Вовтузенко, Черевиченко, Степан Гус-
