звідки сподївати ся ратунку. Але смерть Петра (на початку 1725 р.) змінила відносини. Його жінка і наступниця Катерина з своїм головним помічником Меньшіковим не чула себе так сильно і певно, як грізний Петро, і вважала потрібним дещо попустити — між иньшим і Українї. Тим більше що заносило ся на нову війну з Туреччиною, військо козацьке потрібне було для війни, а заразом побоювали ся петербурські правителї, щоб українська старшина, розгнївана всїм попереднїм, не задумала вчинити якогось бунту. Через те Катерина з Меньшіковим збирали ся дозволити вибрати гетьмана, скасувати колєґію — повернути давні порядки в управі і скинути новозаведені податки. Одначе знайшли ся й рішучі прихильники Петрової полїтики, які завзято противили ся таким відмінам. Особливо Толстой між ними посилав ся на наміри покійного царя, що він умисно не позволив поставити гетьмана і покоротив власть полковників і иньшої старшини, „даби Малую Россію к рукам прибрать“, — в тім напрямі вже зроблено богато, а заразом підкопано становище старшини, піднявши против неї поспільство — „полковники и старшины съ подданными пришли въ немалую ссору“, і нїяк не можна тратити сих здобутків Петрової полїтики, повертаючи Україну до старих порядків. Сї голоси взяли гору, і все скінчило ся на дрібних полекшах: випущено з вязниць арештованих старшин — котрі ще там не повмирали. Також зменьшено трохи податки і замість походів на Сулак заведено грошевий даток.
Одначе незадовго, весною 1727 р., вмерла цариця Катерина, імператором росийським став внук царя Петра, малий Петро II, а при нїм всевласною особою опинив ся Меньшіков. Меньшіков же, захопивши величезні маєтности на Українї, був не в згодї з малоросийською колєґією й стояв за приверненнє старих українських порядків. А скоро по тім Меньшікова повалила партія Долґоруких, захопивши під свої впливи молоденького імператора, ті ж Долґоруки були противниками взагалї Петрової політики, хотїли вертати все до старини, так що ся зміна тільки ще скріпила заміри повернути Україну до старих порядків.
Зараз переведено її наново з-під сенату в мінїстерство заграничних справ. Скасовано малоросийську колєґію і заведені нею податки і побори. Старшин, яких ще тримали в Петербурзї, пустили на Україну, а натомість Велямінова притягли до слїдства за ріжні непорядки, на які скаржила ся старшина. І нарештї найважнїйше — рішено перевести вибір нового гетьмана. З тим уже лїтом 1727 р. вислано на Україну тайного совітника Наумова, щоб він вчинив вибір гетьмана і був при нїм резідентом. В тайній інструкції поручено йому не допускати вибора иньшої особи як тільки тої, котру правительство на се призначило. А був нею старий полковник миргородський Данило Апостол.
