для конкуренції. Сього останнього удару братчики не витримали і 1708 року покорили ся Шумлянському; прийняли унїю. Унїя запанувала в львівській і подільській епархії. Тільки Великий Скит в Маняві, на підгірю карпатськім (за Станиславовом, в повітї Богородчанськім), заснований на поч. XVII в. (1611 р.) афонським монахом Иовом Княгиницьким, приятелем Вишенського, зістав ся при православній вірі аж до кінця Польщі (закрило його вже австрийське правительство в 1785 р.).
На кілька лїт скорше, в 1691 р. проголосив унїю в своїй перемиській епархії Ін. Винницький і став силоміць переводити на унїю тутешнї парафії, а на непокірних скаржив ся світським властям, щоб їх примусили до покори як свому законному пастиреви. Число таких непокірних зменьшало ся через сї примуси і кари з року на рік, і в 1761 р. наступник Винницького міг уже похвалити ся, що в його епархії нема уже нї одної православної церкви.
Трохи пізнїйше, в 1711 р. попала в унїатські руки епархія волинська (луцька), і тут також почали силоміць навертати парафії на унїю. В першій половинї XVIII в. вся західня Україна була вже переведена на унїю, і унїатське духовенство стало поширювати її також і в Київщинї — але тут не йшло се так легко, через трівожні тутешнї обставини, що
