Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/539

Матеріал з Вікіджерел
Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки

Тримаючи ся отсих поручень місцева адмінїстрація підняла в останнї роки перед війною справжній похід на українські орґанїзації і на українське слово. Забороняли ся без усякої підстави „Просвіти“, де вони ще істнували, українські клуби, лєкції, концерти, афіши, оголошення, вивіски, арестовались бібліотеки, книги по складах — такі як Кобзарь, як українське євангеліє видане синодом і т. ин. Вертають ся куріози „недавнїх добрих часїв“ після указу 1876 р. — в Полтаві напр. велено забрати з вікон книгарнї книжку „Українська граматика“, щоб не аґітувала перехожих; на вивісцї школи ім. Котляревського наказано поправити її назву на росийське, викинувши і і ь; назви українських пєс на афішах сказано давати в росийських перекладах, так що замість „Пошились у дурнї“ одного дня зявилось „Записались въ дураки“, і т. ин.

410. Володимир Винниченко.

Всї сї куріози, дрібницї і серіозні удари — в тім роді як заведеннє величезного мита на закордонні українські видання, що фактично закрило дорогу до Росії українським книгам виданим за кордоном, як заборона одної з найповажнїйших орґанїзацій — київської „Просвіти“, закритє київського Товариства Грамотности і конфіскація його „Народнього Дому“ і ин. не робили на громадянство і тїни того гнїтючого впливу як репресії 1870–80-х рр. Революція і розкріпощеннє українського слова зробили глубоку зміну в настроях і свідомости громадянства і широких мас і поворот до старого видимо був не можливим. Се відчувало ся, очевидно, і самою адмінїстрацією, що до самої війни не важила ся обєднати і звести в одну систему всі сі нові репресійні натиски, і вони, при всїй своїй безстидній нахабности зіставали ся розріжненими випадами. Українське житє не слабло і не опадало. Навпаки, на загальнім тлї всеросийської реакції й опаду революційної хвилї, в порівнянню з пониженнєм громадянської енерґії, яке давало себе знати в сих роках в громадянстві росийськім, український рух з його неослабною волею до розвитку і боротьби ставав явищем все більше яскравим і помітним. Серед бурхливої хвилї росийської революції 1905 р. український рух здавав ся дрібним про-