Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/63

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Послухали брата старшого ота́мана.
Зробили дїло їм повелене
Вили сильця вони шовкові,
Ставили сильця ті в лїс на самий верх
І ловили по три днї по три ночи —
Не могли вловити і пташиночки!
Обернув ся тодї птахом сам Вольга́,
Полетїв він попід хмарами,
Заганять гусей, лебедїв, ясних соколів
І малу теж птицю-пташицю
Знов були вони у городї у Київі
Зі своєю дружиною хороброю —
Тай говорить їй Вольга́ Всеславович:
„Гей же ви, дружино моя добра та хоробрая,
Слухай брата старшого, ота́мана,
Робіть дїло вам повелене —
Беріть ви топори дроворубниї,
Ви будуйте суденце дубовеє.
Вяжіть ви на нім снасть шовкову,
Виїздіть ви на нїм на синє море.
Та ловіть рибу щуку та плотиченьку,
Дорогеньку рибку осетринку.
А ловіть її по три днї, три ночи“
Послухали брата старшого отамана.
Робили дїло їм повелене.
Брали топори дроворубниі,
Будували суденце дубовеє.
Снасть вязали на нїм шовкову,
Виїздили в нїм на синє море,
І ловили по три дні по три ночи —
Не могли зловити ані рибини
Обернувсь тодї Вольга́ сам щукою.
Гей побіг він по синїм морю,
Заганяв він рибу щуку та плотиченьку,
Дорогеньку рибку осетринку

56. Олег не колеса́х їде під Царгород (малюнок з лїтописи).

В лїтописних звістках про Олега зістали ся також сліди ріжних оповідань та вигадок про нього як про віщого князя, знавця всяких хитрих мудрощів. На шастє маємо одначе й документ з його князювання, зовсім певний, дорогоцїнний, який посвідчує нам, що маємо дїло не з казками, а з справжнїм таки, дїйсним київським князем, що княжив на початку X віку. Се умова Олега з Візантиєю, списана в р. 911. Маємо в лїтописи ще иньшу його умову, надписану 907 роком, але та тільки в уривках, а умова 911 року записана в лїтописи ціла, і з неї можемо знати напевно, що Олег тодї справдї був князем у Київі. Лїтописець каже, що сї умови були списані після вдатного походу Олега на Царгород: що він 907 р. ходив з усїм війском, з полками всїх підвластних племен на Константинополь; Греки, щоб не допустити його до міста, ланцюхами замкнули Босфорську протоку, але Олег їх перехитрив: сказав своїм воякам поставити човни, в котрих приїхали, на колеса, і коли подув вітер у вітрила, човни поїхали