безсилими, не знаючи, що добре дерево буває твердіше тоді, коли воно обідране, без кори. Вони тепер тремтять, ці проклятущі тирани. „Йо ганьє пер“ („Вони тепер бояться“).
Радісним виттям відповіли на ці слова начальника, і всі орди довго повторювали ще: „Йо ганьє пер“.
— … Чорні креоли й чорні конго, — додав Біасу, — хай панують помста й свобода. Браття мішаної крови, не давайте себе обдурювати білим дияволам. Поміж їхніми лавами, правда, є й батьки ваші, але ваші матері належать до нас. Крім того, брати моєї душі, вони з вами ніколи не поводились по-батьківськи, лише по-володарськи; ви також були невільники, як чорні. В той час, як нещасна ряднина ледве прикривала ваше тіло, спечене сонцем, ваші варвари-батьки виступали, як пави, і носили нанкові жакети по буднях, а оксамитові — в свято по сімнадцяти квартосів за метр. Прокляніть цих виродків. Але згідно з заповідями доброго бога ніколи не вбивайте власноручно свого батька. Якщо ви стрінете його в лавах ворогів, хто перешкоджає вам, друзі, сказати один одному: „Убий мого батька, а я тобі уб'ю твого“. Мстіться, підданці короля. Хай існує свобода для всіх. Цей вигук лунає на всіх островах; він почався у Квіскеї (стара назва Сан-Домінґо), а тепер збуджує Табаго