Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо (1919).pdf/106

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 107 —

промощував я собі дорогу крізь листє лїянів та других пнучих ростин, що заростають густо лїси.

Місце, на котре я вийшов з бору, було морским побережем, досї менї ще незнакомим. І знов станув я безрадний, не знав куди ударити, щоби до дому дібрати ся.

Думав спершу іти на захід, та позаяк давнїйше оглянув я вже східну часть острова, а до сего місця не трапив, то наглядно, що моя оселя лежить по другий бік.

Іду в тім напрямі — аж ось подибую в однім місци широко розлогі кущі, неначе білим пірєм вкриті. Підходжу близше і бачу кільчасті, зелені, попукані овочі, з котрих добувала ся біла мохначка. Се певно бавовна[1], подумав я, хоч не бачив ще єї на кущи, але чув, як про ню розказували. Добуті клачки подобали вельми на вату, тільки містили в собі безлїч насїня. Назбирав я їх чимало у кіш, а відтак справив ся в дальшу дорогу.

Раз єще заночував на дереві і наконець, утомлений через край, доволїк ся до дому. Покинувши кіш з мельонами і бавовною, прожогом перескочив я мур загороди побачити, що діють кози. Бідні сотворіня стали на мій вид жалко блеяти, немов дорікали, чого стільки часу на них позабув. З сїна майже нїчого не остало, ще трохи, а були би з голоду погинули.

Та як зачудовав ся я, коли місто трех кіз найшов аж пять. За час моєї вандрівки вродили ся два козлюки, котрі тепер на привіт стали потїшно стрибати. Збільшене стадо трібувало і щирійшої опіки. Митю принїс я їм сьвіжої трави, на котру старі кози жадібно кинули ся, а старий козлюк парнув мене з вдяки рогами, за що витріпав я добродїя прутиком. Позаяк задля кіз не міг я залишити вандрівок, порішив проте зробити для них ширшу загороду, де моглиби пасти ся і не втїкати до лїса. Загорода мусїла обіймити кусок луга, вкритого травою і кущами. Луг був — тільки ба! — з чого зладити огорожу?

Та сю роботу відложив я до завтра, а покищо став думати про свій голодний жолудок. Сейчас взяв ся розкладати огонь, і за часок палахкотїло веселе полумя, а при нїм тріщав на рожнї


  1. Бавовна заполочник (Gossipium) буває зелиста і кущевата. Росте в Америцї і Азиї. Містить в тобілках насїне, вкрите мохначкою, котру вибрану і прочищену прядуть і перероблюють на ткани. До нас дістали ся ткани заполочеві з Нїмеччини під назвою бавовни (Baumwolle.) Бавовна посвоячена з нашим слизом.